У профілактичних цілях рекомендуємо ознайомитися з цими п’ятьма законами. Адже, хто знає, в який саме момент кожен з нас може зіткнутися з йолопом?

Італійський історик-економіст Карло Чіполла дуже ґрунтовно підійшов до питання про природу глупоти. Довгі роки досліджень привели вченого до того, що він сформулював п’ять універсальних законів, які працюють в будь-якому суспільстві. Виявилося, що глупота сама по собі набагато небезпечніше, ніж ми звикли про неї думати.

Отже, ось п’ять законів глупоти:

Перший закон глупоти

Людина завжди недооцінює кількість ідіотів, які її оточують.

Звучить як розмита банальність і снобізм, але життя доводить його істинність. Як би ви не оцінювали людей, ви постійно будете стикатися з такими ситуаціями:

Людина, яка завжди виглядала розумною і раціональною, виявляється неймовірним ідіотом;

Йолопи весь час виникають в найнесподіваніших місцях в самий невідповідний час, щоб зруйнувати ваші плани.

Другий закон глупоти

Імовірність того, що людина йолоп, не залежить від інших її якостей.

Роки спостережень і дослідів затвердили мене в думці, що люди не рівні, одні дурні, інші ні, і це якість закладається природою, а не культурними факторами. Людина є йолопом так само, як вона є рудою або має першу групу крові. Вона такою народилася з волі Провидіння, якщо хочете.

Освіта не має нічого спільного з ймовірністю наявності певного числа йолопів в суспільстві. Це підтвердили численні експерименти в університетах над п’ятьма групами: студенти, офісні службовці, обслуговуючий персонал, співробітники адміністрації і викладачі. Коли я аналізував групу низькокваліфікованих співробітників, число йолопів виявилося більшим, ніж я очікував (Перший закон), і я списав це на соціальні умови: бідність, сегрегацію, недолік освіти. Але піднімаючись вище по соціальних сходах, те ж співвідношення я побачив і серед білих комірців і студентів. Ще більш вражаючим виявилося побачити те ж число серед професури – чи брав я маленький провінційний коледж або великий університет, та ж доля викладачів виявлялася йолопами. Я був так вражений результатами, що вирішив провести експеримент над інтелектуальною елітою – Нобелівськими лауреатами. Підсумок підтвердив суперсили природи: та ж певна кількість лауреатів були йолопами.

Ідею, яку висловлює Другий закон, складно прийняти, але численні експерименти підтверджують її залізобетонну правоту. Феміністки підтримають Другий закон, оскільки він свідчить, що ідіоток серед жінок не більш, ніж ідіотів серед чоловіків. Жителі країн третього світу втішаться тим, що розвинені країни не такі вже й розвинені. Висновки з Другого закону лякають: чи станете ви обертатися в британському вищому суспільстві або переїдете до Полінезії, подружившись з місцевими мисливцями за головами; закриєте ви себе в монастирі або проведете залишок життя в казино в оточенні продажних жінок, вам всюди доведеться стикатися з такою ж кількістю ідіотів, яка (Перший закон) завжди буде перевищувати ваші очікування.

Третій закон глупоти

Йолоп – це людина, чиї дії ведуть до втрат для іншої людини або групи людей, і при цьому не приносять користі самому чинному суб’єкту або навіть обертаються шкодою для нього.

Третій закон передбачає, що всі люди діляться на 4 групи: простаки (П), розумники (Р), бандити (Б) і йолопи (Й).

Якщо Петя робить дію, від якого зазнає втрат і при цьому приносить вигоду Васі, то він відноситься до простаків (зона П). Якщо Петя робить щось, що приносить вигоду і йому, і Васі, він розумник, тому що діяв розумно (зона Р). Якщо дії Петі несуть йому вигоду, а Вася від них страждає, то Петя – бандит (зона Б). І нарешті, Петя-йолоп знаходиться в зоні Й, в мінусовій зоні по обох осях.

Неважко уявити масштаби шкоди, який здатні завдати йолопи, потрапляючи в управлінські органи і володіючи політичними і соціальними повноваженнями. Але окремо варто уточнити, що саме робить йолопа небезпечним.

Глупі люди небезпечні тому, що раціональні люди насилу можуть уявити логіку нерозумної поведінки. Розумна людина здатна зрозуміти логіку бандита, бо бандит раціональний – він всього лише хоче отримати більше благ і при цьому недостатньо розумний, щоб заробити їх. Бандит передбачуваний, тому проти нього можна вибудувати захист. Спрогнозувати дії йолопа неможливо, він зашкодить вам без причини, без мети, без плану, в самому несподіваному місці, в самий невідповідний час. У вас немає способів передбачити, коли ідіот завдасть удару. У конфронтації з йолопом розумна людина повністю віддає себе на милість йолопа, рандомного створіння без зрозумілих розумнику правил.

Атака йолопа зазвичай застає зненацька.

Навіть коли атака стає очевидною, від неї складно захиститися, тому що вона не має раціональної структури.

Це те, про що писав Шиллер: «Проти глупоти безсилі навіть боги».

Четвертий закон глупоти

Не-йолопи завжди недооцінюють руйнівний потенціал йолопів.

Зокрема, не-йолопи постійно забувають про те, що мати справу з ідіотом, в будь-який момент часу, в будь-якому місці і за будь-яких обставин – означає здійснювати помилку, яка дорого обійдеться в майбутньому.

Простаки з зони П зазвичай не здатні розпізнати небезпеку йолопів із зони Й, що не дивно. Дивно як раз те, що дурнів також недооцінюють і розумники, і бандити. У присутності дурня вони розслабляються і насолоджуються своєю інтелектуальною перевагою, замість того, щоб терміново мобілізуватися і мінімізувати збиток, коли йолоп щось викине.

Поширений стереотип – що дурень шкодить лише самому собі. Ні. Не потрібно плутати дурнів з безпорадними простаками. Ніколи не вступайте в союз з дурнями, уявляючи, що можете використовувати їх заради своєї вигоди – якщо ви так зробите, то очевидно, що ви не розумієте природи глупоти. Так ви самі надаєте дурневі поле, на якому він може розгулятися і завдати більшої шкоди.

П’ятий закон глупоти

Йолоп – найнебезпечніший тип особистості.

Наслідок: йолоп небезпечніший, ніж бандит.

Результат дій ідеального бандита – простий перехід благ від однієї людини до іншої. Суспільству в цілому від цього ні холодно ні гаряче. Якби всі члени цього соціуму були ідеальними бандитами, воно б тихо гнило, але катастрофи б не сталося. Вся система зводилася б до трансферу багатств на користь тих, хто вживає заради цього дії, і оскільки ідеальними бандитами були б всі, система насолоджувалася б стабільністю. Це легко бачити на прикладі будь-якої країни, де влада корумпована, а громадяни постійно обходять закони.

Коли на сцену виходять дурні, картина повністю змінюється. Вони завдають шкоди, не витягуючи вигоди. Блага знищуються, суспільство бідніє.

Історія підтверджує, що в будь-який період країна прогресує тоді, коли при владі перебуває досить розумних людей, щоб стримувати активних дурнів і не давати їм зруйнувати те, що розумники виробили. В регресуючій країні дурнів стільки ж, однак серед верхівки спостерігається зростання частки дурних бандитів, а серед решти населення – наївних простаків. Така зміна розкладу незмінно підсилює деструктивні наслідки дій дурнів, і вся країна котиться під три чорти.

Джерело glavpost.com

Переклад: ko3ak.in.ua

Коментарі